Хвороби колосу

                Хвороби колосу  - справжній «головний біль» аграріїв, які змушені вести з інфекціями невпинну боротьбу, а також проводити своєчасні профілактичні заходи. До основних хвороб колосу можна фузаріоз, септоріоз, почорніння колосу, сажкові хвороби. 

                Фузаріоз злакових культур отримав глобальне поширення. Він набув характеру пандемії і при сприятливих погодних умовах розвивається завжди. Фузаріоз відноситься до важкопрогнозованих захворювань. Орієнтовно для нього прийнято чотирирічний цикл. 


                Збудниками виступають гриби роду Fusarium. Хвороба уражує всі злаки, однак особливо поширений і шкідливий фузаріоз колоса і зерна пшениці. Найбільш інтенсивне  зараження відбувається в фазі цвітіння пшениці. Захворювання проявляється пожовтінням колосків, павутинним нальотом міцелію блідо-рожевого відтінку на лусочках з трансформацією в зливаючі блідо-рожеві або оранжево-червоні утворення. Щупле, c пухким ендоспермом зерно обумовлює втрати 25-30% урожаю і більше, залежно від рівня первинного прояву фузаріозу колосу і тривалості розвитку хвороби до фази молочно-воскової стиглості. 

                Гриби здатні продовжувати розвиток і уражувати зерно на будь-якому етапі виробництва - в валках, на току, під час збирання, транспортування, зберігання (при вологості більше 14%), переробки. Причинами поширення фузаріозу можуть бути не тільки теплі та вологі погодні умови в період цвітіння, дозрівання і збирання, а й нераціональне застосування прийомів інтенсивної технології обробітку (мінімізація обробітку ґрунту, поверхнева обробка дисками), некондиційне насіння, висівання пізньостиглих сортів, перенасичення сівозмін зерновими, пізні строки збору врожаю.

                Септоріоз колосу - широко поширене і шкідливе захворювання зернових культур. В останні 30 років він зайняв міцне місце в списку економічно важливих хвороб. Септоріоз колосу пшениці викликає гриб Septoria nodorum. 

Після цвітіння волога погода може сприяти до розвитку хвороби на колоскових лусочках. У рослин, уражених септоріозом колосу пшениці, на колосових лусочках утворюються темно-бурі, з часом світлішають плями, на яких проростають пікніди.  Зерна зовні не дуже відрізняються від здорових. Вони легкі та щуплі.


                Особливо швидко септоріоз колосу прогресує в умовах підвищеної вологості. При цьому найбільша ступінь поширення захворювання зазвичай спостерігається в період наливу зерна при температурі повітря від + 14°С до + 22°С і відносній вологості вище 90%. Тепла і дощова погода сприяє утворенню пікнід (безстатевих плодових тіл), а під впливом вологи з них починають активно вивільнятися пікноспори. Під впливом вітру вони можуть підніматися в повітря і переноситися на значні відстані, тим самим заражаючи здорові посіви. 

                Септоріоз колосу пшениці – епіфітотійно небезпечна хвороба. Патоген шкодить рослинам на всіх фазах розвитку. Максимальна шкодочинність спостерігається в період від початку колосіння до цвітіння при ураженні верхніх листочків. Уражені в цей період рослини повністю втрачають лист. Недобір урожаю при ураженні в фазі молочної стиглості становить до 40%.

                Почорніння колосу викликається комплексом грибів-сапротрофів: Alternaria spp., Cladosporium spp., Epicoccum spp., Stemphyllium spp. та ін.


                При випаданні рясних опадів чи при утворенні сильної роси в умовах теплої погоди, під час молочної та воскової стиглості волога проникає всередину зерна і розриває його оболонки. Солодка рідина виходить на поверхню, краплі дощу змивають її до колоскових лусочок, де на ній поселяються гриби, які викликають почорніння колоса. На зерні, колосковій лусці і на стеблах з'являється оливковий, чорний, сірий або коричневий наліт в залежності від того, який саме збудник переважає. Здається, що колос покритий брудом. Це спороношення патогенів. Захворювання, що викликається цими грибами, називають ще оливковою пліснявою злаків. Воно зустрічається на всіх злакових культурах, найчастіше в період їх дозрівання. Симптоми всіх хвороб подібні, проявляються на старих стеблах, листках, колосках і плівках у вигляді бархатистого нальоту сіро-чорного кольору. На зерні утворюються темні плями, зосереджені в зародку, а також борозенки та борідки. Утворений щільний наліт у вигляді дернинок нагадує теліоспори сажки. Через цю схожість хворобу плутають з твердою або летючою сажкою. 

                Активному протіканню інфекції сприяє ослаблення культури. Саме в зв'язку з цим досить часто почорніння колосу виявляється на перестоявши полях або уражених шкідником. Інтенсивний розвиток інфекції відбувається також в загущених посівах, де зберігається вологий мікроклімат, до такого ж ефекту призводить одностороннє азотне живлення культури. Якщо говорити про температурний режим, то оптимальним для зараження є діапазон від 24°С до 29°С. 

                Важливо відзначити, що при мінімальній обробці ґрунту можливість інфікування підвищується на 30%, в той час як традиційні заходи з обробітку ґрунту знижують дану можливість в два - три рази.


                Завжди з хворобами необхідно боротись комплексно, по можливості комбінувати агротехнічні прийоми та профілактичні обробки фунгіци


Автор: Попюк Олена Миколаївна

URL: https://www.irlen.com.ua/hvorobi-kolosu-agrolaboratoriya-irlen